Голос над землею

[Intro] Тиша навколо, лише вітер шумить, Світло згасає, час ледь не біжить. Я стою зверху, дивлюсь у пітьму, Знову до них у думках я іду. [Verse1] Друзів під землею так то багато, Тиха оселя, не гучне це свято. Там не почути вже сміху й розмов, Застигла у жилах холодна їх кров. Я пам’ятаю їхні очі й обличчя, Вкриті землею, мов стерті сторіччя. Вони мовчать у глибині споконвіку, Я ж залишаюсь у світі без крику. Сонце пече, та їм там не гріє, Пам'ять про них у мені лише мріє. [Pre-Chorus] Чорний граніт затуляє їх сон, Вийшов із ладу життєвий закон. Я на поверхні, а ви там внизу, В пам'яті серця свою я сльозу. Кожен мій крок віддається луною, Ви залишаєтесь там за стіною. [Chorus] Вони під землею, я над ними стою, В небо дивлюсь, не знаходячи спокою. Ви мене хоть чуєте, друзі мої? Чи тільки вітри там співають свої? Голос мій слабкий, він меркне у млі, Там, де спочили ви в рідній землі. [Verse2] Там, де коріння сплітається в вузли, Там, де надії мої вже вросли. Кожен із вас був мені як брат, Але назад не повернеться шлях. Я розмовляю із темною тінню, З вашою вічною, тихою сіллю. Камені тиснуть на плечі сирі, Ви спочиваєте в дивнім ефірі. Я ж тут ходжу поміж живих і чужих, Серцем лишаюсь у колі близьких. [Chorus] Вони під землею, я над ними стою, В небо дивлюсь, не знаходячи спокою. Ви мене хоть чуєте, друзі мої? Чи тільки вітри там співають свої? Голос мій слабкий, він меркне у млі, Там, де спочили ви в рідній землі. [Bridge] Може, крізь шари важкої породи, Дійдуть до вас мої ніжні пригоди? Я розповім про ранкову росу, Про ту красу, що у серці несу. Тільки скажіть мені, ви ще там є? Хтось чи почув слово те, що моє? [Chorus] Вони під землею, я над ними стою, В небо дивлюсь, не знаходячи спокою. Ви мене хоть чуєте, друзі мої? Чи тільки вітри там співають свої? Голос мій слабкий, він меркне у млі, Там, де спочили ви в рідній землі. [Outro] Знов догоряє останній мій крок, Ви там внизу, де закінчився строк. Ви мене чуєте? Я ще тут є. Світло вечірнє мене забере. Спіть спокійно, друзі мої.