Обійняв її міцніше#ІІ

[Intro] У клубі вогні, дим і гам, Алкоголь б’є по мізках, ніби грім. Ключі в руках, тачка чекає там, Їду додому, хоч і зле цим. [Verse1] Погляд впав на фото в глибині, Де я малий, років дев'ять, може й менше. Сів на підлогу, втомлений вкрай, Двері відкриті навстіж, ледь дихаю. [Pre-Chorus] Тюлень підійшла, холодний ніс торкнув, Вона відчула смуток мій та біль. Обійняв її міцно, як ніколи, І в цьому теплі знайшов свій прихисток. [Chorus] Я обійняв її міцніше, Так заснув. Прокинувся – вечір. На подвір'ї тримали птахів пацани з району, На подвір'ї стояли лавки, два кіоски за будинком. [Verse2] У сусідів у дворах ганяли м'яч у коробці, Я був малий ще тоді, в ліфті я стрибав до кнопки. Стопки, вкладиші в кишенях та окопи, Десь там за дитячим садком, де мрії всі. [Chorus] Я обійняв її міцніше, Так заснув. Прокинувся – вечір. На подвір'ї тримали птахів пацани з району, На подвір'ї стояли лавки, два кіоски за будинком. [Bridge] Згадав дитинство, безтурботні дні, Де все було так просто і легко. Забути все погане, у минуле відпусти, І повернути світло в серце. [Chorus] Я обійняв її міцніше, Так заснув. Прокинувся – вечір. На подвір'ї тримали птахів пацани з району, На подвір'ї стояли лавки, два кіоски за будинком. [Outro] Сни дитинства – це острів тепла, Де можна сховатися від буденності. Тюлень зі мною, вона завжди поряд, У цьому світі, сповненому незвіданості.