Утренний Сад Нежных

Куплет 1 Я босоніж по землі, де пахне хліб і м’ята, Моя душа — як небо, вільна і крилата. У моїх очах світанок, у волоссі вітер грає, Хто мене кохає щиро — той назавжди пам’ятає. Я не з тих, хто просить долю бути милосердною, Я сама пишу життя впевнено й відверто. Мої крила — не прикраса, а мій шлях крізь буревій, Я сміюся так голосно, що прокидається весь світ. Приспів Я — українка, в мені вогонь і воля, Моя любов сильніша за будь-яке море. Сяю, як сонце, палка, молода, Мене не зламати — така вже я. У серці свобода, у жилах весна, Я небо тримаю, бо я — жива. І поки б’ється серце моє без страху — Я буду любити свою землю без краю. Куплет 2 Мої губи знають сміх, а очі — силу ночі, Я несу свою красу так, як сама захочу. Мене не купити блиском чужих вітрин, Бо найдорожчий скарб — це рідний дім. Я танцюю, наче вітер серед стиглого жита, У моєму серці пісня, що ніким не розбита. Я солодка, як кохання, і гостра, мов гроза, Бо справжня українка завжди дивиться в очі. Бридж Хай гримить над світом грім — я не відступаю, Кожним кроком свою долю сама вибираю. Я не тінь і не легенда — я жива весна, Я — любов, я — сила, я — моя країна. Фінальний приспів Я — українка, серце не скорити, Навіть бурі не навчаться так любити. Я — твоя пісня, твоя висота, У мені назавжди квітне весна. Сяю так, що навіть сонце усміхнеться мені, Бо моє коріння — у рідній землі. І поки лунає мій голос крізь час — Україна живе в кожному з нас .