Lyrics
[Intro]
Тиша навколо, лише вітер шумить,
Світло згасає, час ледь не біжить.
Я стою зверху, дивлюсь у пітьму,
Знову до них у думках я іду.
[Verse1]
Друзів під землею так то багато,
Тиха оселя, не гучне це свято.
Там не почути вже сміху й розмов,
Застигла у жилах холодна їх кров.
Я пам’ятаю їхні очі й обличчя,
Вкриті землею, мов стерті сторіччя.
Вони мовчать у глибині споконвіку,
Я ж залишаюсь у світі без крику.
Сонце пече, та їм там не гріє,
Пам'ять про них у мені лише мріє.
[Pre-Chorus]
Чорний граніт затуляє їх сон,
Вийшов із ладу життєвий закон.
Я на поверхні, а ви там внизу,
В пам'яті серця свою я сльозу.
Кожен мій крок віддається луною,
Ви залишаєтесь там за стіною.
[Chorus]
Вони під землею, я над ними стою,
В небо дивлюсь, не знаходячи спокою.
Ви мене хоть чуєте, друзі мої?
Чи тільки вітри там співають свої?
Голос мій слабкий, він меркне у млі,
Там, де спочили ви в рідній землі.
[Verse2]
Там, де коріння сплітається в вузли,
Там, де надії мої вже вросли.
Кожен із вас був мені як брат,
Але назад не повернеться шлях.
Я розмовляю із темною тінню,
З вашою вічною, тихою сіллю.
Камені тиснуть на плечі сирі,
Ви спочиваєте в дивнім ефірі.
Я ж тут ходжу поміж живих і чужих,
Серцем лишаюсь у колі близьких.
[Chorus]
Вони під землею, я над ними стою,
В небо дивлюсь, не знаходячи спокою.
Ви мене хоть чуєте, друзі мої?
Чи тільки вітри там співають свої?
Голос мій слабкий, він меркне у млі,
Там, де спочили ви в рідній землі.
[Bridge]
Може, крізь шари важкої породи,
Дійдуть до вас мої ніжні пригоди?
Я розповім про ранкову росу,
Про ту красу, що у серці несу.
Тільки скажіть мені, ви ще там є?
Хтось чи почув слово те, що моє?
[Chorus]
Вони під землею, я над ними стою,
В небо дивлюсь, не знаходячи спокою.
Ви мене хоть чуєте, друзі мої?
Чи тільки вітри там співають свої?
Голос мій слабкий, він меркне у млі,
Там, де спочили ви в рідній землі.
[Outro]
Знов догоряє останній мій крок,
Ви там внизу, де закінчився строк.
Ви мене чуєте? Я ще тут є.
Світло вечірнє мене забере.
Спіть спокійно, друзі мої.
