Через екран

[Куплет 1] Твій ранок починається з кави і стрічки новин, Мій ранок — це приліт і запах горілих руїн. У тебе на підлозі килим, у мене — в’язке болото, Я вдягнений у броню, ти — у домашнє щось, на фото. Ти пишеш «Як ти?», чекаєш на одну галочку в чаті, Поки я в окопі рахую секунди кляті. Твоя реальність — затишок, моя — як вижити і встояти в мить. [Приспів] Я бачу тебе крізь скло, крізь цифру, крізь інтернет, Для тебе це стрім, для мене — кривавий сюжет. Ти в теплій хаті, я — по коліна в брудному багні, Дві паралельні прямі, що згорають в одному вогні. Я — твій герой на екрані, твій біль і твій спокій, Між нами прірва і цей зв’язок такий глибокий. [Куплет 2] Дивишся на мій аватар — обличчя в пилу і втомі, Ми ніби в різних світах, хоч були колись в одному домі. Ти відчуваєш провину за кожен ковток тепла, Поки моя молодість тут, де земля обгоріла дотла. Я кажу: «Все ок», але очі говорять про інше, Там, де розриви снарядів стають дедалі гучніше. Ти хочеш витягти мене з того клятого дисплея, Але реальність — це стіна, це холодна і мертва алея. Я там, де залізо плавиться, де вітер січе обличчя, Ти тут, де тиша ріже вуха і б’є в протиріччя. [Бридж] Пікселі розмиті... зв’язок обривається... Серце за вказаним номером більше не озивається... Ти просиш напиши хоча б крапку, хоча б знак! Без мого «плюс» твій світ — це суцільний мрак. [Приспів] Я бачу тебе крізь скло, крізь цифру, крізь інтернет, Для тебе це стрім, для мене — кривавий сюжет. Ти в теплій хаті, я — по коліна в брудному багні, Дві паралельні прямі, що згорають в одному вогні. [Аутро] Просто повернусь... З того болота, з тієї темряви. З екрана — в твої обійми. Ти чекаєш... мережа «в мережі». Чекає...