Любов сильніша за війну

[Куплет 1] Ти спочатку був просто другом, Я не знала, що станеш моїм. Та ти поруч тихенько був, Підтримував, розумів і беріг. Твоя увага, твоє тепло, Твоя допомога у кожен мій день — І я сама не помітила, Як закохалась у тебе без меж. [Передприспів] У гуртожитку разом ми були, Там наші перші почуття ожили. Твоє день народження — пам'ятаю досі: Я без подарунка прийшла до тебе в гості. Та хто б тоді міг подумати, Що ти станеш моїм цілим світом? Що через роки я буду так кохати, Що без тебе не уявлю навіть літа. [Приспів] А я люблю тебе до нестями, Через роки, через відстань, через все. Хай між нами зараз кілометри — Моє серце все одно тебе знайде. І нехай ця війна нас розлучає, Я щодня до тебе подумки лечу. Бо сильніше за любов до тебе Я вже нічого в світі не хочу. [Куплет 2] Новий рік ми зустрічали разом, І бажання загадали одне. Ми тоді ще не знали з тобою, Що воно стане реальністю вже. Восьмого березня ти запитав: «Будеш моєю?» — я сказала: «Так». І назавжди стала твоєю, Бо ти — моя любов і моя сім'я. А одинадцятого серпня Ми стали сім'єю — удвох. І з того самого дня я знаю — Ти моя любов, з тобою я літаю. [Передприспів] І п'ять років промайнули, мов одна мить, Та моє серце досі так само горить. Ти став моїм спокоєм, ти став моїм крилом, Ти став моїм щастям, ти став моїм домом. [Приспів] А я люблю тебе до нестями, Через роки, через відстань, через все. Хай між нами зараз кілометри — Моє серце все одно тебе знайде. І нехай ця війна нас розлучає, Я щодня до тебе подумки лечу. Бо сильніше за любов до тебе Я вже нічого в світі не хочу. [Куплет 3] А п'ятнадцятого березня прийшов Наш синочок — наше диво і любов. У маленьких долоньках, у його очах Ми побачили себе і нашу любов втрьох. Відтоді нас стало більше на землі, А почуття стали ще сильніші. Тепер у нас є наш маленький син, І заради нього хочеться нам жити. [Місток] Нехай нам зараз нелегко, Нехай між нами далека дорога. Я все одно триматиму тебе в серці, Бо ти — моя любов, моя тривога. І коли ми рідко зустрічаємось, Я хочу зупинити кожну мить. Бо після кожної нашої розлуки Моє кохання сильніше горить. Ти десь далеко, але ти зі мною, У кожній думці, в кожному сні. І навіть коли я не можу обійняти — Я відчуваю тебе у собі. [Фінальний приспів] А я люблю тебе до нестями, І не страшні нам ні час, ні відстань. Ми все пройдемо з тобою разом, Бо наше кохання сильніше за війну й печаль. Ти — мій чоловік, моя опора, Мій рідний, мій спокій, мій дім. Моя людина, моє тихе щастя, Мій сенс, моє серце у світі цім. А наш синочок — наше диво, Маленьке, солоденьке дитя. Цікавий, гарненький, такий наш рідненький, Найкраще, що подарувало нам життя. У його очах — наше кохання, У посмішці — щастя без меж. В його маленьких долоньках Наш цілий світ — і любов, що росте. Ти — моя сила, А син — наше сонце й весна. Ви двоє — усе моє щастя, Моя найдорожча сім’я. П’ять років — це тільки початок, Попереду ще тисячі доріг. Ти, я і наш маленький синочок — І цілий світ у наших обіймах. [Фінал] Ти тихо увійшов у моє життя… А тепер я не уявляю життя без тебе. І якби мені дали прожити все спочатку — Я б знову обрала тебе. Знову зустріла б тебе в гуртожитку, Знову сказала б тобі своє «так». Знову за руку пішла б я з тобою, Знову назвала б тебе своєю. І знову попросила б у неба любов — Щоб подарувало нам синочка знов. Нашого маленького янголятка, Такого рідного, солодкого, свого. Нашого цікавого, гарненького синочка — Найніжнішого щастя нашого. Бо ти — моє кохання, Мій спокій і моя сім’я. Моя людина, моя опора, Моя любов на все життя.